Значення в інших словниках
-
визначний —
визначни́й прикметник
Орфографічний словник української мови
-
визначний —
[виезначний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
визначний —
-а, -е. 1》 Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний. 2》 Важливий за своїм значенням. 3》 Якого можна обчислити, виміряти і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
визначний —
ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який виділяється своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав “Українські оповідання” Марка Вовчка (І.
Словник української мови у 20 томах
-
визначний —
ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
-
визначний —
Визначни́й, -на́, -не́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
визначний —
ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́. 1. Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний. Визначний російський письменник Тургенєв переклав "Українські оповідання" Марка Вовчка (Фр.
Словник української мови в 11 томах