визначний
ВИЗНАЧНИ́Й, а́, е́.
1. Який відзначається своїми позитивними рисами; видатний.
Визначний російський письменник Тургенєв переклав "Українські оповідання" Марка Вовчка (Фр., XVI, 1955, 399);
Одразу потрапив [Франко] в оточення молоді, яка вже бачила в ньому визначний поетичний талант (Кол., Терен.., 1959, 154).
2. Важливий за своїм значенням.
Визначні події в житті народу .. неодмінно відбиваються в народній творчості (Рильський, III, 1956, 157);
// Який має значне становище в суспільстві.
Княгиню Ольгу здивувало, що ця визначна особа імперії — права рука імператора, перший його боярин і воєвода, розмовляє з нею руською мовою (Скл., Святослав, 1959, 157).
3. Який можна обчислити, виміряти і т. ін.
Словник української мови (СУМ-11)