викомарювати —
викома́рювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
викомарювати —
-юю, -юєш, недок., перех., розм. Робити щось дивовижне, незвичайне.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викомарювати —
ВИКОМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Робити щось дивовижне, незвичайне. Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі (Донч., III, 1956, 94); Ти ж подивись, ти, кримська ніч, що ти з людьми викомарюєш? (Вишня, І, 1956, 198).
Словник української мови в 11 томах