Великий тлумачний словник сучасної мови

викомарювати

викома́рювати

-юю, -юєш, недок., перех., розм.

Робити щось дивовижне, незвичайне.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. викомарювати — викома́рювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. викомарювати — див. пустувати; танцювати  Словник синонімів Вусика
  3. викомарювати — ВИКОМА́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех., розм. Робити щось дивовижне, незвичайне. Отець Сидір викомарював на одній нозі закручені вензелі (Донч., III, 1956, 94); Ти ж подивись, ти, кримська ніч, що ти з людьми викомарюєш? (Вишня, І, 1956, 198).  Словник української мови в 11 томах