Значення в інших словниках
-
випадково —
(що виникло незалежно від подій) непередбачено, зненацька, несподівано.
Словник синонімів Полюги
-
випадково —
випадко́во прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
випадково —
пр., (зустрітися) несподівано, непередбачено, р. ненароком, припадково; ВСТ. часом, іноді, бува, випадком.
Словник синонімів Караванського
-
випадково —
Присл. до випадковий 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
випадково —
ВИПАДКО́ВО. Присл. до випадко́вий 1, 2. Його погляд упав випадково на бліде обличчя шатенки з коротким волоссям (І. Франко); Зійшлися випадково... І тому спершу, коли зібрались, відчувалась натягнутість (М.
Словник української мови у 20 томах
-
випадково —
ВИПАДКО́ВО присл. (не передбачаючи, не сподіваючись; за збігом обставин), НЕНАРО́КОМ, НЕСПОДІ́ВАНО, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНО, ЧА́СОМ, ПОМИЛКО́ВО рідше, ВИ́ПА́ДКОМ рідко, ПРИПА́ДКОМ діал., ПРИПАДКО́ВО діал. Про Ширяєва Тарас довідався випадково (О.
Словник синонімів української мови
-
випадково —
ВИПАДКО́ВО. Присл. до випадко́вий 1, 2. Його погляд упав випадково на бліде обличчя шатенки з коротким волоссям (Фр., VI, 1951, 226); Учора Терень зустрів Люду. Зустрів випадково, бо в клуб дівчина чомусь тепер перестала ходити (Донч.
Словник української мови в 11 томах