Значення в інших словниках
-
виразка —
ви́разка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ви́разки
Орфографічний словник української мови
-
виразка —
Ранка, гнояк, гноячок, дит. вавка, с. поранення, ураження, р. ураза, уразка; (на совісті) проказа; (висип) екзема; п! БОЛЯЧКА
Словник синонімів Караванського
-
виразка —
[виразка] -кие, д. і м. -з'ц'і, мн. виразкие/виеразки, виразок/виеразок дв'і виразкие
Орфоепічний словник української мови
-
виразка —
-и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Бульварна виразка — виразка, що локалізується в цибулині дванадцятипалої кишки. Виразка шлунка — те саме, що Виразкова хвороба (див.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виразка —
ВИ́РАЗКА, и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла.
Словник української мови у 20 томах
-
виразка —
ВИ́РАЗКА (невелика рана на шкірі або слизовій оболонці), РА́НКА, БОЛЯ́ЧКА, ВА́ВКА розм., ВА́ВА дит. — Все болить.. А найбільше руки, — передихаючи вимовив він.
Словник синонімів української мови
-
виразка —
ВИ́РАЗКА, и, ж. Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.). Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла.
Словник української мови в 11 томах
-
виразка —
Ви́разка, -ки ж. Ранка, язва. Трудно виразку гоїти, а не уразити. Ном. № 1574.
Словник української мови Грінченка