виразка
ВИ́РАЗКА, и, ж.
Ранка на шкірі або на слизовій оболонці (від поранення, хімічного ураження, інфекційного захворювання і т. ін.).
Дід вийняв жало і приложив свій корявий палець до пухлого тіла. Холод пальця занімив трохи болячу виразку (Панас Мирний);
У нього [Івана Кириловича] хворий шлунок. Якщо не поберегтись, може бути виразка (В. Дрозд);
Сік чистотілу здавна в народі використовують як засіб для виведення бородавок, лікування виразок та інших шкірних захворювань (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Васюті ці слова – оливою помазали давні виразки (М. Стельмах).
△ (1) Ви́разка дванадцятипа́лої ки́шки, мед. – локальний дефект слизової оболонки дванадцятипалої кишки.
Факторами, які сприяють появі виразки дванадцятипалої кишки, є порушення режиму харчування, вживання міцних спиртних напоїв, куріння та ін. (з наук. літ.);
(2) Ви́разка шлу́нка, мед. – локальний дефект слизової оболонки шлунка.
Виразка шлунка характеризується чергуванням періодів загострень (частіше весною чи восени) і періодів ремісії (з наук. літ.);
Директор у них трудяга, тiльки хвороба його замучила, в нього задавнена виразка шлунка, i все нема йому часу поїхати полiкуватись (О. Гончар);
– Важких випадків було чимало. Навіть зовсім недавно... Минулого місяця. Лежав у нас у терапії інвалід війни з виразкою шлунка (Ю. Мушкетик);
(3) Трофі́чна ви́разка, мед. – дефект тканин, що розвивається в результаті порушення крово- і лімфообігу.
При облітеруючих захворюваннях артерій трофічні виразки локалізуються на пальцях стоп, характеризуються вираженою болючістю (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)