Значення в інших словниках
-
вирегочувати —
вирего́чувати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
вирегочувати —
ВИРЕГО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що регота́ти. Дві панночки ось сидять, гомонять, вирегочують (А. Тесленко); Купець після кожного ковша видавав з свого потужного тіла розмаїті звуки, схожі то на жереб'яче іржання, то на рикання дикого звіра, то коротко вирегочував (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
-
вирегочувати —
СМІЯ́ТИСЯ без додатка і з кого-чого (видавати сміх від радості, веселощів, з кого-, чого-небудь комічного тощо), ШКІ́РИТИСЯ розм., ЗУБОСКА́ЛИТИ розм. рідше, КИ́ХКАТИ розм. рідше; ГИГИ́КАТИ розм., ХИХИ́КАТИ розм., ХІХІ́КАТИ розм., ХЕХЕ́КАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
вирегочувати —
ВИРЕГО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Те саме, що регота́ти. Дві панночки ось сидять, гомонять, вирегочують (Тесл., Вибр., 1950, 131).
Словник української мови в 11 томах