Значення в інших словниках
-
виряджати —
(приготовляючи, відправляти) випроваджувати, відправляти.
Словник синонімів Полюги
-
виряджати —
виряджа́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
виряджати —
(в дорогу) випроваджати, відправляти, благословляти, відпроваджувати, відряджати, споряджати; (на фронт) проводжати, випроваджувати; (з хати) проганяти; (в гості) чепурити, причепурювати.
Словник синонімів Караванського
-
виряджати —
-аю, -аєш, недок., вирядити, -джу, -диш, док., перех. 1》 Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг. 2》 Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого-, що-небудь звідкись, кудись.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
виряджати —
ВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РЯДИТИ, джу, диш, док. 1. кого. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг. [Світилки і свашки:] На нас сорочки з китайки. Нас мати виряджала, З скрині сорочку давала (І.
Словник української мови у 20 томах
-
виряджати —
виряджа́ти в світ кого. Давати кому-небудь необхідні знання, навики для самостійного життя; відправляти кого-небудь у самостійне життя. Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка (С.
Фразеологічний словник української мови
-
виряджати —
ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ, ПРОГО́НИТИ рідше, ВИПРОВОДЖА́ТИ розм., ВИКИДА́ТИ розм., НАГАНЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
виряджати —
Виряджа́ти, -джа́ю, -джа́єш; ви́рядити, -ряджу, -диш, -дить, -дять
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
виряджати —
ВИРЯДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́РЯДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг. [Світилки і свашки:] На нас сорочки з китайки. Нас мати виряджала, З скрині сорочку давала (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах