виряджати
виряджа́ти
-аю, -аєш, недок., вирядити, -джу, -диш, док., перех.
1》 Гарно, пишно вбирати, причепурювати кого-небудь або одягати в незвичний одяг.
2》 Споряджаючи, забезпечуючи потрібним для дороги, відправляти кого-, що-небудь звідкись, кудись.
3》 Проводжати кого-небудь під час від'їзду кудись.
4》 розм. Проганяти, випроваджувати кого-небудь, примушувати піти звідкись.
Великий тлумачний словник сучасної української мови