вистежувати —
висте́жувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вистежувати —
Вистерігати, стежити, слідкувати, винишпорювати, винюхувати; (дичину) натрапляти <�нападати> на слід чий; пор. ШПИГУВАТИ.
Словник синонімів Караванського
вистежувати —
-ую, -уєш, недок., вистежити, -жу, -жиш, док., перех. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи інших прикметах. || Стежачи, слідкуючи, виявляти, викривати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вистежувати —
ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТЕЖИТИ, жу, жиш, док., кого, що. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи за іншими прикметами. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотних річок збіджених...
Словник української мови у 20 томах
вистежувати —
ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́СТЕЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Шукати кого-, що-небудь по слідах чи інших прикметах. По всій Бессарабії ганяли дозорці, вистежуючи скрізь по ровах, стогах сіна, комишах болотних річок збіджених, змордованих людей (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах