Значення в інших словниках
-
вихляти —
вихля́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
вихляти —
-яю, -яєш, недок., розм. 1》 Рухатися нерівно, похитуючись, звертаючи з боку на бік. || перен. Хитрувати, говорити неправду. 2》 чим. Махати, хитати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вихляти —
ВИХЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. чим. Махати, хитати. Жучка, що потяглась була до хліба, враз одскочила назад. Вона переступала з ноги на ногу, вихляла хвостом (Б.
Словник української мови у 20 томах
-
вихляти —
МАХА́ТИ (робити рухи, помахи чимось у повітрі; помахом подавати знак наблизитись, виконати якусь дію тощо), ВИХА́ТИ, ВІ́ЯТИ, МА́ЯТИ, ПОВІВА́ТИ розм., МОТА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
вихляти —
ВИХЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. 1. Рухатися нерівно, похитуючись, звертаючи з боку на бік. Авто несамовито неслося, вихляючи по мосту і за мостом (Ле, Клен. лист, 1960, 117); У шлюпі вирушала на гулянку весела компанія морячків..
Словник української мови в 11 томах