вихрастий —
вихра́стий прикметник
Орфографічний словник української мови
вихрастий —
вихрястий, -а, -е. З вихором, вихрами (див. вихор II).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вихрастий —
ВИХРА́СТИЙ, ВИХРЯ́СТИЙ, а, е. З вихром, вихрами (див. ви́хор²). Прислали його [вчителя] прямо з шкільної парти, й через те од його вихрястого чуба й навіть од кожної складочки одежі так і несло ще веселою, вахлакуватою бурсою (С.
Словник української мови у 20 томах
вихрастий —
ВИХРА́СТИЙ, ВИХРЯ́СТИЙ, а, е. З вихором, вихрами ( див. ви́хор²). Іван Ярош з вихрастим хлопчиною грають у шахи (Головко, Літа.., 1956, 109); Перед нею, безперечно, стояв узбек. Йому б тільки..
Словник української мови в 11 томах