Значення в інших словниках
-
відговорювати —
відгово́рювати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
відговорювати —
-юю, -юєш, рідко відговоряти, -яю, -яєш, недок., відговорити, -орю, -ориш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що відмовляти 3). 2》 тільки док., рідко.Проговорити певний час.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відговорювати —
Мовити, відмовляти, відмовити, повідмовляти, змовляти, змовити, позмовляти, намовляти, намовити понамовляти, підмовляти, підмовити, попідмовляти, промовляти, промовити, попромовляти, перемовляти, перемовити, поперемовляти, умовляти, умовити, повмовити...
Словник чужослів Павло Штепа
-
відговорювати —
ВІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док., розм. 1. кого. Те саме, що відмовля́ти 3. – Хто ж і порадить сироту, – одказують старі козачки, – як не ми?...
Словник української мови у 20 томах
-
відговорювати —
ВІДГОВО́РЮВАТИ, юю, юєш, рідко ВІДГОВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДГОВОРИ́ТИ, орю́, о́риш, док.. перех., розм. 1. Те саме, що відмовля́ти 3. Дві молодиці..
Словник української мови в 11 томах