Значення в інших словниках
-
військовик —
військови́к іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
військовик —
г., вояк, армієць, як ім. військовий, сов. військовослужбовець.
Словник синонімів Караванського
-
військовик —
-а, ч., зах. Вояк, армієць.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
військовик —
ВІЙСЬКОВИ́К, а́, ч., розм. Те саме, що військовослужбо́вець. При воротях, видно, вже ждали його, бо якийсь військовик, що стояв з рушницею, зробив закликаючий жест шоферові (В.
Словник української мови у 20 томах
-
військовик —
ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬ рідше. Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця.
Словник синонімів української мови