Значення в інших словниках
-
вікодавній —
вікода́вній прикметник
Орфографічний словник української мови
-
вікодавній —
-я, -є. Те саме, що віковий 2); віковічний. || Зроблений дуже давно; старовинний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вікодавній —
Прадавній, стародавній, прастарий, старосвітній, старовинний, старезний
Словник чужослів Павло Штепа
-
вікодавній —
ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (С. Васильченко); Глибока місячна синь на посадкових акаціях і на шлагбаумі з вогняним вічком, здається...
Словник української мови у 20 томах
-
вікодавній —
СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст.
Словник синонімів української мови
-
вікодавній —
Вікода́вній, -ня, -нє
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
вікодавній —
ВІКОДА́ВНІЙ, я, є. Те саме, що вікови́й 2; віковічний. І не видно вже хмар на обрії, бачу я, ліс вікодавній стіною зростає (Вас., II, 1959, 71); На Переяславській раді ..
Словник української мови в 11 томах
-
вікодавній —
Вікодавній, -я, -є Древній, очень старый. К. (Желех.). Це дід вікодавній. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Словник української мови Грінченка