Словник синонімів Вусика

віслюк

див. дурний; упертий

Словник синонімів української мови Вусика

Значення в інших словниках

  1. віслюк — віслю́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. віслюк — -а, ч. 1》 Те саме, що осел 1). 2》 лайл. Про нерозумну, вперту людину. || Про людину, що сліпо підкоряється й служить комусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віслюк — ВІСЛЮ́К, а́, ч. 1. Те саме, що осе́л 1. Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк (М. Коцюбинський); Субаші, за звичаєм, велить посадовити зрадливу жону на віслюка, якому до голови прив'язують оленячі роги (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. віслюк — ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М.  Словник синонімів української мови
  5. віслюк — Віслю́к, -ка́; -слюки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. віслюк — ВІСЛЮ́К, а́, ч. 1. Те саме, що осе́л 1. Сіра стіна. Розчепіривши негнучкі ноги, стоїть під нею віслюк (Коцюб., II, 1955, 406); На правому березі Босфору — чудовий асфальтований шлях.  Словник української мови в 11 томах
  7. віслюк — Віслюк, -ка м. Оселъ. Як віслюк хвицкне, в полицію не йти. Ном. № 4133.  Словник української мови Грінченка