Значення в інших словниках
-
вітровій —
вітрові́й іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
вітровій —
-ю, ч., поет. Сильний вітер.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
вітровій —
ВІТРОВІ́Й, ю, ч. 1. нар.-поет. Вітер. Ой зашуми, вітровію: “Що чувати, Де гриміли гаківниці та гармати?” (з народної пісні); Шумить осінній вітровій (В. Сосюра); Скажи ж мені, Дніпре, які вітровії Все кличуть тебе крізь степи і гаї? (М. Вінграновський).
Словник української мови у 20 томах
-
вітровій —
ВІ́ТЕР (більший або менший рух повітря в горизонтальному напрямі), ВІТРОВІ́Й поет., ВІТРИ́ЛО фольк.; ЛЕ́ГІТ (легкий вітерець), ЛЕГКОВІ́Й поет.
Словник синонімів української мови
-
вітровій —
ВІТРОВІ́Й, ю, ч., поет. Сильний вітер. Шумить осінній вітровій (Сос., Солов. далі, 1957, 91); Молода черешня на подвір’ї гнулася на всі боки, та не було їй порятунку від вітровію (Донч., III, 1956, 37).
Словник української мови в 11 томах