Значення в інших словниках
-
гавкіт —
га́вкіт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
гавкіт —
Брехіт, брех, (з усіх боків) валування, ґвалтування; (цуцика) дзявкіт; гавкотіння, гавкання, гавкотня, гавк.
Словник синонімів Караванського
-
гавкіт —
-коту, ч. Те саме, що гавкання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гавкіт —
ГА́ВКІТ, коту, ч. Уривчасті звуки, що утворюються при гавканні собак, лисиць та деяких інших тварин. Він тільки почув Шарків ляскучий гавкіт і нестямний грюк сінешних дверей (Панас Мирний); Григорій дивувався.
Словник української мови у 20 томах
-
гавкіт —
ГА́ВКАННЯ (звуки, які видають собаки, лисиці тощо), ГА́ВКІТ, ГАВКОТІ́ННЯ, ГАВКОТНЯ́ розм., БРЕХА́ННЯ розм., БРЕХНЯ́ розм., БРЕХ розм., ЗВЯ́ГА діал.; ДЗЯ́ВКАННЯ, ДЗЯВК, ДЗЯВКОТІ́ННЯ, ЦЯ́ВКАННЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
гавкіт —
ГА́ВКІТ, коту, ч. Те саме, що га́вкання. Він тілько почув Шарків ляскучий гавкіт і нестямний грюк сінешних дверей (Мирний, IV, 1955, 126); За брамою чулись голоси, собачий гавкіт (Збан., Незабутнє, 1953, 59).
Словник української мови в 11 томах