Значення в інших словниках
-
гай —
ГАЙ – ДІБРОВА Гай, гаю, ор. гаєм. Невеликий, переважно листяний ліс. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю, Лама дуба (Т.Шевченко); На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільх та верб (І.
Літературне слововживання
-
гай —
Лісок, лісочок, (у балці) байрак; гайок.
Словник синонімів Караванського
-
Гай —
(або Гаюс)(діяв у 130–80 р. до н. е.) — римський юрист. Його «Основи права» випередили інститути Юстиніана. Див. римське право.
Енциклопедія політичної думки
-
гай —
[гай] -йу, ор. -йеим, м. (ў) -йі /-йу, мн. -йі, -йіў два гайі
Орфоепічний словник української мови
-
гай —
I гаю, ч. Невеликий, перев. листяний, ліс. || кого, чого, перен. Велика кількість. II гай-гай, виг. 1》 Уживається для вираження жалю, співчуття, заклопотаності і т. ін. 2》 нар.-поет. Уживається на початку речення як заспів у піснях. III виг., у знач.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гай —
ГАЙ¹, га́ю, ч. Невеликий, перев. листяний ліс. Ще треті півні не співали, Ніхто ніде не гомонів, Сичі в гаю перекликались Та ясен раз у раз скрипів (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
Гай —
Гай іменник чоловічого роду, істота давньоримське ім'я
Орфографічний словник української мови
-
гай —
аж гай гуде́ (шуми́ть). Уживається для вираження підсилення якоїсь дії. Робить, аж гай гуде (Укр.. присл..); — Їздять з твоїми перепустками дніпродзержинці, аж гай гуде. І ніде їх не затримують (А.
Фразеологічний словник української мови
-
гай —
ЛІС (велика площа землі, заросла деревами й кущами), БІР, ГАЙ, ПЕРЕ́ЛІСОК, ПЕРЕЛІ́С діал., ПРИ́ЛІС рідше (невеликий, перев. листяний ліс); ДІБРО́ВА (листяний ліс, у якому переважає дуб); ДУБИ́НА, ДУБНЯ́К, ДУБНИ́К, ДУБИ́ННЯ розм.
Словник синонімів української мови
-
гай —
Гай, га́ю, га́єві, га́єм, в гаю́ і в га́ї, га́ю! гаї́, гаї́в гай, гай-га́й, виг.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гай —
ГАЙ¹, га́ю, ч. Невеликий, нерев. листяний ліс. На широкому острові між Старим та Новим Дніпром зеленіють сінокоси, цілі гаї вільхи та верб, розкидані кущі верболозу (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
гай —
Масив дерев однієї породи в пейзажному парку.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
гай —
Гай, гаю м. Роща, небольшой лѣсъ. Вас. 206. По гаєві усякий птах літає. Греб. 390. Густий гаю, густий — не прогляну. Мет. 66. ум. гайок, гайочок. Гайок зелененький. Шевч. 411. Ходить милий по гайочку, виграває в сопілочку. Чуб. V. 42.
Словник української мови Грінченка