гармидер —
[гармидеир] -ру, м. (на) -р'і
Орфоепічний словник української мови
гармидер —
-у, ч., розм. 1》 Безладний галас; метушня. 2》 Відсутність або порушення ладу; безладдя. 3》 перен., рідко. Майно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гармидер —
ГАРМИ́ДЕР, у, ч., розм. 1. Безладний галас; метушня. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Т. Шевченко); Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині, десь зовсім близько, де було досі порівняно спокійно (О.
Словник української мови у 20 томах
гармидер —
БЕЗЛА́ДДЯ (відсутність або порушення порядку де-небудь, брак будь-якого ладу), БЕ́ЗЛАД, НЕ́ЛАД, НЕПОРЯ́ДОК, РЕ́ЙВАХ розм., ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм., ГАРМИ́ДЕР підсил., розм., РОЗГАРДІЯ́Ш підсил. розм.; ПОГРО́М розм., РОЗГРО́М розм.
Словник синонімів української мови
гармидер —
Гарми́дер, -ру, -рові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гармидер —
ГАРМИ́ДЕР, у, ч., розм. 1. Безладний галас; метушня. Скрізь гармидер та реготня, В хаті і надворі (Шевч., І, 1951, 318); Незабаром тріскотнява і гармидер знялись і ліворуч в лощині, десь зовсім близько, де було досі порівняно спокійно (Гончар, III...
Словник української мови в 11 томах
гармидер —
Гармидер, -ру м. Шумъ, крикъ, тревога, безпорядокъ, смятеніе. Гармидер, галас, гам у гаї. Шевч. 334. Стук, гармидер, — свистять, кричать, голосить сопілка. Г. Арт. (О. 1861. III. 103).
Словник української мови Грінченка