Значення в інших словниках
-
гицель —
Ги́цель: — людина, яка виловлює собак; вживається також як лайливе слово [54]
Словник з творів Івана Франка
-
гицель —
ги́цель іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гицель —
-целя і -цля, ч. Людина, що виловлює собак. || Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гицель —
Псар, собакар
Словник чужослів Павло Штепа
-
гицель —
ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, ч., розм. Той, хто займається відловлюванням бездоглядних собак. – Спіймали Чорного [собаку] .. – Пропав. От чортові гицелі! – вилаявся [Матрос] і плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (І.
Словник української мови у 20 томах
-
гицель —
ги́цель 1. той, хто відловлює безпритульних собак (м, ср, ст): До важніших “собитій” в часі мого студенства в Стрию, а був я там шість і півроку, належали ось такі: поставлення пам'ятника в “Вільшині” для жовнірів зі стрийського полку...
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
гицель —
(-целя і -цля) ч.; мол., жрм; зневажл. Хлопець, чоловік. Троє кремезних гицлів помалу спустилися по східцях і підійшли до джипа (Л. Кононович, Феміністка).
Словник жарґонної лексики української мови
-
гицель —
НЕДО́ЛЮДОК зневажл., лайл. (про людину, що втратила свої людські риси й не гідна цього звання через свої потворні, жахливі вчинки, дії), НЕДО́ЛЮД зневажл., лайл., НЕ́ЛЮД перев. мн., зневажл., БУЗУВІ́Р лайл., ПОТВО́РА зневажл., ВИ́РОДОК зневажл., лайл.
Словник синонімів української мови
-
гицель —
Ги́цель, ги́цля, -цлеві; ги́цлі, -цлів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гицель —
ГИ́ЦЕЛЬ, целя і цля, ч. Людина, що виловлює собак. — Спіймали Чорного [собаку].. — Пропав. От чортові гицелі! — вилаявся [Матрос] і плюнув просто перед себе, ніби в вічі тим гицелям (Мик.
Словник української мови в 11 томах
-
гицель —
Гицель, -целя, и -цля м. Занимающійся истребленіемъ собакъ. Бранное слово. Лихо мамі твоїй, гицлю! Рудая. І. 65.
Словник української мови Грінченка