Значення в інших словниках
-
глечичок —
гле́чичок іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
глечичок —
-чка, ч. Зменш.-пестл. до глечик 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
глечичок —
ГЛЕ́ЧИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до гле́чик 1. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься! (прислів'я); Схопивши манесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Л. Яновська).
Словник української мови у 20 томах
-
глечичок —
ГЛЕ́ЧИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестд. до гле́чик 1. Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься!(Укр.. присл.., 1955, 315); Схопивши манесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Л. Янов., І, 1959, 144).
Словник української мови в 11 томах
-
глечичок —
Глечик, -ка м. ум. отъ глек. 1) Кувшинъ. Ном. № 12451. 2) Часть самовара: внутренняя труба, въ которою кладутся угли. Зміев. у. 3) Родъ игры. Ив. 60. 4) глечики жовті. раст. Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. І. 129. 5) глечики полоскати.
Словник української мови Грінченка