глечичок
ГЛЕ́ЧИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестд. до гле́чик 1.
Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься!(Укр.. присл.., 1955, 315);
Схопивши манесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Л. Янов., І, 1959, 144).
Словник української мови (СУМ-11)ГЛЕ́ЧИЧОК, чка, ч. Зменш.-пестд. до гле́чик 1.
Жартуй, глечичок, поки вушко одірветься!(Укр.. присл.., 1955, 315);
Схопивши манесенький глечичок, побігла [Мелашка] на село (Л. Янов., І, 1959, 144).
Словник української мови (СУМ-11)