Значення в інших словниках
-
гнівитися —
гніви́тися дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
-
гнівитися —
-влюся, -вишся; мн. гнівляться; недок., рідко. Те саме, що гніватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гнівитися —
ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися. Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб'язно (І. Котляревський); * Образно. І море гнівиться – аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма... (П. Тичина).
Словник української мови у 20 томах
-
гнівитися —
СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.
Словник синонімів української мови
-
гнівитися —
ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися. Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб’язно (Котл., І, 1952, 150); *Образно. І море гнівиться — аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма… (Тич., II, 1957, 213).
Словник української мови в 11 томах
-
гнівитися —
Гнівитися, -влюся, -вишся гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.
Словник української мови Грінченка