гнівитися

ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися.

Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб’язно (Котл., І, 1952, 150);

*Образно. І море гнівиться — аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма… (Тич., II, 1957, 213).

Значення в інших словниках

1. гнівитися — гніви́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гнівитися — -влюся, -вишся; мн. гнівляться; недок., рідко. Те саме, що гніватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнівитися — ГНІВИ́ТИСЯ, влю́ся, ви́шся; мн. гнівля́ться; недок., рідко. Те саме, що гні́ватися. Ні сердилися, ні гнівились, Ні лаялися і не бились, А всі жили тут люб'язно (І. Котляревський); * Образно. І море гнівиться – аж бризки на пляжі, аж піну з-під каменю лускіт пройма... (П. Тичина).  Словник української мови у 20 томах
4. гнівитися — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
5. гнівитися — СЕ́РДИТИСЯ (виявляти почуття гніву), ГНІ́ВАТИСЯ, ПРОГНІВЛЯ́ТИСЯ, ЗЛИ́ТИСЯ, ОЗЛО́БЛЮВАТИСЯ підсил., ОЗЛОБЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗЛОСТИ́ТИСЯ рідше, ГНІВИ́ТИСЯ рідше, ЗЛОСТУВА́ТИ рідше, ЗЛОБУВА́ТИ рідше, ҐЗИ́ТИСЯ діал.; ОБУ́РЮВАТИСЯ, ПРИ́НДИТИСЯ фам.  Словник синонімів української мови
6. гнівитися — Гнівитися, -влюся, -вишся гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився. Котл.  Словник української мови Грінченка