гнівливий
ГНІВЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Схильний до гніву; який може швидко, легко розгніватися.
— Не гнівайся, Микольцю… — Я не з гнівливих (Бабляк, Вишневий сад, 1960, 87).
2. діал. Гнівний.
Явдоха стояла на порозі бліда, гнівлива; сухі старечі губи тремтіли від великого гніву (Коцюб., І, 1955, 55);
Навіжена [Ніагара] рветься вдаль… Мов гнівлива королева дзеркала трощить хрусталь (У. Кравч., Вибр., 1958, 131).
Словник української мови (СУМ-11)