Значення в інших словниках
-
годувальник —
годува́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
годувальник —
-а, ч. 1》 Той, хто утримує кого-небудь. 2》 Той, хто годує і доглядає кого-небудь або готує їжу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
годувальник —
ГОДУВА́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто утримує кого-небудь. – Як же ми житимемо без нашого годувальника? – розпачливо голосила мати. – На кого ж ти нас залишив, Макарику! (Є.
Словник української мови у 20 томах
-
годувальник —
Тваринний або рослинний організм, на якому або в якому існує і живиться паразит; у паразитів зі складними циклами розвитку розрізняють: проміжного г. (одного чи більше) для личинкових форм і г. кінцевого.
Універсальний словник-енциклопедія
-
годувальник —
ГОДУВА́ЛЬНИК (той, хто утримує кого-небудь), ГОДІВНИ́К рідше, ХЛІБОДА́Р уроч., ХЛІБОДА́ВЕЦЬ розм. Його артистична кар'єра скінчилася тим, що він став лише звичайним годувальником і опікуном своєї хоровитої матері (О.
Словник синонімів української мови
-
годувальник —
Годува́льник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
годувальник —
ГОДУВА́ЛЬНИК, а. ч. 1. Той, хто утримує кого-небудь. «Годувальником» в сім’ї, як правило, до революції був батько — глава сім’ї, і добробут всієї сім’ї залежав в основному від його заробітку (Нар. тв. та етн., З, 1957, 87); *Образно. Автор [М.
Словник української мови в 11 томах