Значення в інших словниках
-
горбоконик —
горбоко́ник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
горбоконик —
ГОРБОКО́НИК, а, ч., розм., жарт. Маленький, але працьовитий кінь. Незчувся дід Сахрон, як і приїхали. Богучар загальмував свого горбоконика поблизу дерев'яного вагончика (І. Цюпа); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
горбоконик —
Горбоко́ник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)