горбоконик

Горбоко́ник, -ка; -ники, -ків

Значення в інших словниках

1. горбоконик — горбоко́ник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. горбоконик — ГОРБОКО́НИК, а, ч., розм., жарт. Маленький, але працьовитий кінь. Незчувся дід Сахрон, як і приїхали. Богучар загальмував свого горбоконика поблизу дерев'яного вагончика (І. Цюпа); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
3. горбоконик — див. кінь  Словник синонімів Вусика