горбоконик
Горбоко́ник, -ка; -ники, -ків
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горбоконик — горбоко́ник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- горбоконик — ГОРБОКО́НИК, а, ч., розм., жарт. Маленький, але працьовитий кінь. Незчувся дід Сахрон, як і приїхали. Богучар загальмував свого горбоконика поблизу дерев'яного вагончика (І. Цюпа); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- горбоконик — див. кінь Словник синонімів Вусика