1. Орфографічний словник української мови

горбоконик

горбоко́ник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горбоконик — ГОРБОКО́НИК, а, ч., розм., жарт. Маленький, але працьовитий кінь. Незчувся дід Сахрон, як і приїхали. Богучар загальмував свого горбоконика поблизу дерев'яного вагончика (І. Цюпа); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  2. горбоконик — див. кінь Словник синонімів Вусика
  3. горбоконик — Горбоко́ник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)