гострословити —
гостросло́вити дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
гострословити —
-влю, -виш; мн. гострословлять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гострословити —
ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Розмова з Шевченком ніколи не могла викликати нудьги і була надзвичайно приємною: він умів доречно жартувати, гострословити...
Словник української мови у 20 томах
гострословити —
ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Вони надто вільно почувають себе, безліч розваг знаходять, гострословлять, жартують, вдаються на всякі вигадки (Горд., І, 1959, 262).
Словник української мови в 11 томах