Великий тлумачний словник сучасної мови

гострословити

гостросло́вити

-влю, -виш; мн. гострословлять; недок., розм.

Говорити гостро, дотепно.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гострословити — гостросло́вити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гострословити — ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Розмова з Шевченком ніколи не могла викликати нудьги і була надзвичайно приємною: він умів доречно жартувати, гострословити...  Словник української мови у 20 томах
  3. гострословити — див. жартувати; насміхатися  Словник синонімів Вусика
  4. гострословити — ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Вони надто вільно почувають себе, безліч розваг знаходять, гострословлять, жартують, вдаються на всякі вигадки (Горд., І, 1959, 262).  Словник української мови в 11 томах