гострословити

ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно.

Вони надто вільно почувають себе, безліч розваг знаходять, гострословлять, жартують, вдаються на всякі вигадки (Горд., І, 1959, 262).

Значення в інших словниках

1. гострословити — гостросло́вити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гострословити — -влю, -виш; мн. гострословлять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гострословити — ГОСТРОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. гостросло́влять; недок., розм. Говорити гостро, дотепно. Розмова з Шевченком ніколи не могла викликати нудьги і була надзвичайно приємною: він умів доречно жартувати, гострословити...  Словник української мови у 20 томах
4. гострословити — див. жартувати; насміхатися  Словник синонімів Вусика