Великий тлумачний словник сучасної мови

гострослов

гостросло́в

-а і гострослів, -лова, ч., розм.

Людина, гостра на слово, на язик; дотепник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гострослов — гостросло́в іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гострослов — ГОСТРОСЛО́В, ГОСТРОСЛІ́В, сло́ва, ч., розм. Дотепна, гостра на слово людина; дотепник. Тихона досада бере. Видатний гострослов серед молоді, чи він би знов не зумів подати слово на захист дівчини (К.  Словник української мови у 20 томах
  3. гострослов — див. дотепний; жартівник  Словник синонімів Вусика
  4. гострослов — ДОТЕ́ПНИК, ГОСТРОСЛО́В (ГОСТРОСЛІ́В) розм. Клим Стурчак ще замолоду визначався надвинятковою забудькуватістю і відтоді з легкої руки якогось сільського грамотія-дотепника дістав прізвисько Феномен (В.  Словник синонімів української мови
  5. гострослов — ГОСТРОСЛО́В, ГОСТРОСЛІ́В, сло́ва, ч., розм. Людина, гостра на слово, на язик; дотепник. До обіду випивають «по лампадці очищеної», як каже гострослов псаломщик (Збірник про Кроп., 1955, 251); Тихона досада бере.  Словник української мови в 11 томах