Значення в інших словниках
-
граніт —
У. Множина вживається при позначенні сортів: темні і світлі граніти.
Літературне слововживання
-
граніт —
-у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається з кварцу, польових шпатів і слюди.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
граніт —
ГРАНІ́Т, у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається переважно з кварцу, польових шпатів і слюди, і відзначається великою міцністю. Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту (І.
Словник української мови у 20 томах
-
Граніт —
Грані́т іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
граніт —
грані́т (італ. granito, від лат. granum – зерно) магматична гірська порода, що складається переважно з польового шпату, плагіоклазу, кварцу. Використовують як будівельний матеріал, для виготовлення скульптурних виробів тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
граніт —
Магматична глибинна гірська порода, світлосіра, рожева або червонувата; складається з кварцу, польових шпатів, біотиту; г. звичайний у земній корі; будівельний, декоративний, скульптурний матеріал; в Україні — вел. родовища в межах Укр. щита.
Універсальний словник-енциклопедія
-
граніт —
ГРАНІ́Т, у, ч. Кристалічна магматична гірська порода зернистої будови, що складається з кварцу, польових шпатів і слюди. Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід: граніту, гнейсу, базальту, різних сланців і т. д. (Заг.
Словник української мови в 11 томах