Значення в інших словниках
-
громада —
Грома́да, гміна: — в Галичині нижча адміністративна одиниця, громада мешканців будь-якого населеного пункту або громада прихильників одного віросповідання, двірська община [44-2]
Словник з творів Івана Франка
-
громада —
1. Форма соціальної організації, яка виникла на основі родинних зв’язків і характеризується спільним володінням засобами виробництва, повним або частковим самоуправлінням. 2.
Словник із соціальної роботи
-
громада —
Грома́да. 1. Сукупність. Громади предметів (тямок), що належать до обсягу одної і тої самоїтямки творять гатунки тої тямкії: ялиці, дуби, липи...
Українська літературна мова на Буковині
-
громада —
Суспільство, громадянство, суспільність, спільнота; (студентська) товариство; об'єднання, середовище, гурт; трупа, угруповання; П. громадськість; ЦЕР. мир, парафія, г. парохія; громадка, громадонька.
Словник синонімів Караванського
-
громада —
I -и, ж. 1》 Група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. 2》 Об'єднання людей, що ставлять перед собою певні спільні завдання; організація. 3》 іст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
Громада —
Грома́да прізвище населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
-
громада —
Більша громада, як одна баба. Голос одиниці супроти загалу безсильний. Громада — великий чоловік. Загал годен доконати великих діл. Громада по нитці, та й бідному сорочка. Для громади легко запомогти одного. Громада по нитці, та й бідному шнурок.
Приповідки або українсько-народня філософія
-
ГРОМАДА —
• "ГРОМАДА" - укр. громад.-політ. і літ. неперіодичний збірник; безцензурний орган друку. Видавався на кошти діячів Київської громади. Виходив 1878 — 79 (4 вип.) і 1882 (5-й випуск) у Женеві за ред. М. Драгоманова з участю С. Подолинського, Ф. Вовка...
Українська літературна енциклопедія
-
громада —
I. ГРОМА́ДА іст. (поземельне селянське об'єднання в Україні та Білорусії; збори членів такого об'єднання), ОБЩИ́НА, МИР, КОПА́, КУ́ПА (до XVІІ ст.); ДВО́РИЩЕ, ПЕ́ЧИЩЕ (родинне об'єднання); ЗАДРУ́ГА (у південних слов'ян).
Словник синонімів української мови
-
громада —
Грома́да, -ди, -ді; грома́ди, -ма́д
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
громада —
ГРОМА́ДА¹, и, ж. 1. Група людей, об’єднаних спільністю становища, інтересів і т. ін. Не стій на заваді колгоспній громаді! (Укр.. присл.., 1955, 349); Гукнув [Еней] на всю свою громаду І тихо Зевсу помоливсь (Котл.
Словник української мови в 11 томах
-
громада —
рос. громада основна територіально-адміністративна одиниця. Існують також інші Г., напр. церковні або Г. спільного користування майном. Протягом історії Г. набувала різного соціального і правового змісту. У Княжу добу...
Eкономічна енциклопедія
-
громада —
Громада, -ди ж. Общество равноправныхъ лицъ, міръ, собраніе, мірская сходка. Громада — великий чоловік. Ном. № 10736. Дай, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада б тебе слухала. Ном. № 13590. Добре речеш, тільки в громаду не беруть. Ном. № 6865.
Словник української мови Грінченка