Значення в інших словниках
-
група —
(невелика кількість осіб) гурт, громадка, розм. громада, ватага, діал. гурма.
Словник синонімів Полюги
-
група —
гру́па іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
група —
1. Сукупність індивідів, об’єднаних певною спільною ознакою: спільним просторовим і часовим буттям, діяльністю, економічними, демографічними, психологічними і іншими характеристиками.
Словник із соціальної роботи
-
група —
Гурт, громада, компанія, осередок, товариство; (суспільна) угруповання, середовище; групка; пор. ФРАКЦІЯ.
Словник синонімів Караванського
-
група —
-и, ж. 1》 Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного. 2》 Сукупність предметів, речовин, явищ і т. ін., внутрішньо об'єднаних на основі спільності, подібності властивостей, ознак і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
група —
Гурт, гурток, гурточок, див. плеяда
Словник чужослів Павло Штепа
-
група —
1. Частина оркестру, що об’єднує музикантів, які грають на однорідних інструментах — струнних, дерев’яних духових, мідних духових, ударних тощо. 2. В естрадній практиці термін...
Словник-довідник музичних термінів
-
група —
(англ. group) двоє чи більше людей, котрі взаємодіють одне з одним таким чином, що кожен із них одночасно і впливає на іншого, і зазнає його впливу.
Економічний словник
-
група —
АНСА́МБЛЬ (художній колектив співаків, музикантів, танцюристів); ГУРТ, ГРУ́ПА (перев. естрадний). Вокально-інструментальний гурт; В Авіньйоні, потім в Арлі і в Марселі бачив я фольклорні, як тут кажуть, групи — ансамблі пісні й танцю (М. Рильський).
Словник синонімів української мови
-
група —
Гру́па, -пи, -пі; гру́пи, груп (гр.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
група —
ГРУ́ПА, и, ж. 1. Кілька осіб, тварин або предметів, що знаходяться разом, близько один біля одного. І вся ця група гір од низу до самісінького верху заросла густим ялиновим лісом (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах