Значення в інших словниках
-
грюкати —
грю́кати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
грюкати —
Грякати, хрьопати, хряпати; (по столу) стукати, стукотіти; грюкотіти, грюкотати.
Словник синонімів Караванського
-
грюкати —
-аю, -аєш, недок., чим і без додатка. Створювати сильний грюк, шум під час ударів, поштовхів, коливань і т. ін. || З силою стукати, бити по чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
грюкати —
БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
грюкати —
Грю́кати, -каю, -каєш, -кає
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
грюкати —
ГРЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., чим і без додатка. Створювати сильний грюк, шум при ударах, поштовхах, коливаннях і т. ін. Свистав вітер, грюкаючи віконницями (Фр.
Словник української мови в 11 томах
-
грюкати —
Грюкати, -каю, -єш гл. Стучать, грохотать. Не грюкай дверима.
Словник української мови Грінченка