Значення в інших словниках
-
грюканина —
грюкани́на іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
грюканина —
-и, ж., розм. Ряд уривчастих, гучних, сильних звуків від ударів, падіння чого-небудь, розривів, розрядів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
грюканина —
ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм.
Словник синонімів української мови
-
грюканина —
ГРЮКАНИ́НА, и, ж., розм. Ряд уривчастих, гучних, сильних звуків від ударів, падіння чого-небудь, розривів, розрядів і т. ін. Він слухав, як достукувався дощ у його вікно; як гула хата, коли розкочувалися страшні грюканини грому (Мирний, І, 1954, 344).
Словник української мови в 11 томах