грюканина

грюкани́на

-и, ж., розм.

Ряд уривчастих, гучних, сильних звуків від ударів, падіння чого-небудь, розривів, розрядів і т. ін.

Значення в інших словниках

1. грюканина — грюкани́на іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. грюканина — див. звучання  Словник синонімів Вусика
3. грюканина — ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм.  Словник синонімів української мови
4. грюканина — ГРЮКАНИ́НА, и, ж., розм. Ряд уривчастих, гучних, сильних звуків від ударів, падіння чого-небудь, розривів, розрядів і т. ін. Він слухав, як достукувався дощ у його вікно; як гула хата, коли розкочувалися страшні грюканини грому (Мирний, І, 1954, 344).  Словник української мови в 11 томах