грюканина
ГРЮКАНИ́НА, и, ж., розм. Ряд уривчастих, гучних, сильних звуків від ударів, падіння чого-небудь, розривів, розрядів і т. ін.
Він слухав, як достукувався дощ у його вікно; як гула хата, коли розкочувалися страшні грюканини грому (Мирний, І, 1954, 344).
Словник української мови (СУМ-11)