Значення в інших словниках
-
гущавінь —
гуща́вінь іменник жіночого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
гущавінь —
-і, ж., розм. Те саме, що гущавина 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гущавінь —
ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо).
Словник синонімів української мови
-
гущавінь —
ГУЩА́ВІНЬ, і, ж., розм. Те саме, що гуща́вина 1. Умостившись в очереті, я починаю пильнувати за гущавінню протилежного берега (Гончар, Маша.., 1959, 53); Лежачи на возі, він бачив синюватий обрис своєї хати, гущавінь саду і застиглі дві постаті біля тину (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 561).
Словник української мови в 11 томах