гущавінь

Значення в інших словниках

1. гущавінь — гуща́вінь іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
2. гущавінь — -і, ж., розм. Те саме, що гущавина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гущавінь — ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Словник синонімів української мови
4. гущавінь — ГУЩА́ВІНЬ, і, ж., розм. Те саме, що гуща́вина 1. Умостившись в очереті, я починаю пильнувати за гущавінню протилежного берега (Гончар, Маша.., 1959, 53); Лежачи на возі, він бачив синюватий обрис своєї хати, гущавінь саду і застиглі дві постаті біля тину (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 561). Словник української мови в 11 томах