гущавінь
ЗА́РОСТІ мн. (кущі або інша рослинність, що дуже розрослась, густо вкриваючи поверхню), ЗА́РОСЛІ мн., ЗА́ПУСТ розм.; ГУЩА́ВИНА, ГУЩИНА́, ГУ́ЩА, ГУЩА́ВІНЬ розм., ГУ́ЩАВА діал., ГУЩА́К рідко (місце, де кущі і т. ін. ростуть дуже густо). Зграя диких качок, швидко махаючи крилами, пролетіла над заростями верболозу і плюхнула в теплу воду (В. Москалець); Діставши з зарослів татарського зілля заздалегідь приховані весла, Прохор одв'язав човна (А. Шиян); Рекрути — і ті всякчас ховались Поміж коноплями, коли за ними гнались, У лісі, в запустах, у пущах вікових (переклад М. Рильського); Од часу до часу він спуджував дичину, що або з хуркотом звивалась у повітря, або з плескотом зникала в гущавину очерету (О. Досвітній); Часом їй доводилось продиратись через таку гущину, що вона ледве пролазила поміж жовтими стінами (очерету) (М. Коцюбинський); Шепче присмерк бананових дерев. Все ближче плеще гуща трав (М. Бажан); Посплигувавши з машини, ми мерщій кидаємося в гущавінь, очеретиння тріщить у нас під ногами, а ми все ліземо (О. Гончар); І щасливий я, поки гублюся Без доріжки в гущаві рясній (І. Франко); То схиляючись, то поповзом він залазить у такі гущаки, де й лис не пройде (П. Колесник). — Пор. 1. ха́щі.
Значення в інших словниках
- гущавінь — гуща́вінь іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- гущавінь — -і, ж., розм. Те саме, що гущавина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гущавінь — див. гущавина Словник синонімів Вусика
- гущавінь — ГУЩА́ВІНЬ, і, ж., розм. Те саме, що гуща́вина 1. Умостившись в очереті, я починаю пильнувати за гущавінню протилежного берега (Гончар, Маша.., 1959, 53); Лежачи на возі, він бачив синюватий обрис своєї хати, гущавінь саду і застиглі дві постаті біля тину (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 561). Словник української мови в 11 томах