Значення в інших словниках
-
даль —
-і, ж. 1》 Простір, що видніється вдалині. 2》 Що-небудь дуже віддалене; далекий край. || розм. Велика відстань, віддалення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
даль —
Далеч, далечина, далечінь, далина, віддаль, віддалина, гін, гони, див. віддаленість, дистанція
Словник чужослів Павло Штепа
-
Даль —
Даль прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.
Орфографічний словник української мови
-
Даль —
(Dahl) Йоган Крістіан, 1788-1857, норвезький маляр і графік; працював переважно у Дрездені; пейзажі (студії з натури), картини на релігійні теми і портрети.
Універсальний словник-енциклопедія
-
даль —
ВІ́ДСТАНЬ (простір, який розділяє кого-, що-небудь), ВІ́ДДАЛЬ, ВІДДА́ЛЕННЯ, ДИСТА́НЦІЯ, ВІДЛЕ́ГЛІСТЬ рідше; ДАЛЬ (велика відстань) розм. Ставали (коні) дибки і так хвицалися, що треба було триматися од них на відстані не менш як двох сажнів (З.
Словник синонімів української мови
-
даль —
ДАЛЬ, і, ж. 1. Простір, що видніється вдалині. Січовик скинув очима у даль, шукаючи, на якій би йому могилі заночувать (Стор., І, 1957, 334); Леліє даль, волога і блакитна (Бажан, І, 1946, 283). 2. Що-небудь дуже віддалене; далекий край.
Словник української мови в 11 томах
-
даль —
Даль, -лі ж. = далечиня. Кв. (Желех.).
Словник української мови Грінченка