Значення в інших словниках
-
держальце —
де́ржальце іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
держальце —
-я, с. Зменш. до держално. || Предмет, яким беруть, тримають що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
держальце —
ДЕ́РЖАЛЬЦЕ, я, с. Зменш. до де́ржално. Людина тримала в руках зо два десятки ножів, довгих і гострих, з держальцями срібної інкрустації (Рибак, Помилка.., 1956, 150); // Предмет, яким беруть, тримають що-небудь. Із дроту держальце скрутить він умудрився.
Словник української мови в 11 томах
-
держальце —
Держало, -ла с. = держално. ум. держальце.
Словник української мови Грінченка