Значення в інших словниках
-
дзизнути —
дзи́знути дієслово доконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
-
дзизнути —
-ну, -неш, док., розм. 1》 неперех. Однокр. до дзизкати. 2》 перех., перен. Сильно ударити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дзизнути —
ДЗИЖЧА́ТИ (перев. про комах — видавати одноманітні тремтливі звуки при польоті, швидкому рухові), ЗУМКОТІ́ТИ, ДЗВЕНІ́ТИ, ДЗИНЧА́ТИ розм., ДЗУМІ́ТИ розм.; БРИНІ́ТИ, ДЗЕЛЕНЧА́ТИ розм. (дзвінко); ФУРЧА́ТИ розм., ХУРЧА́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
дзизнути —
ДЗИ́ЗНУТИ, ну, неш, док., розм. 1. неперех. Однокр. до дзи́зкати. Один камінь поуз голову дзизнув, а один у праве плече дав (Вовчок, І, 1955, 159); Над вухом дзизнув.. комар (Епік, Тв., 1958, 372); Куля дзизнула зовсім низько (Смолич, Реве та стогне..
Словник української мови в 11 томах
-
дзизнути —
Дзизнути, -ну, -неш гл. О полетѣ пули, камня: издать звукъ, свиснуть. Камінь поуз голову дзизнув. МВ. (О. 1862. I. 86.
Словник української мови Грінченка