Значення в інших словниках
-
диркати —
ди́ркати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
диркати —
-ає, недок., розм. Те саме, що деренчати. || Діючи, утворювати різкі, сухі звуки, що нагадують тріск (про автоматичну зброю, механізми тощо).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
диркати —
ДИ́РКАТИ, ає, недок., розм. Те саме, що деренча́ти. По всьому селу по бідняцьких дворах дзвеніли сокири, гупали ломи, диркали пилки (А.
Словник української мови у 20 томах
-
диркати —
ДЕРЕНЧА́ТИ (видавати або утворювати уривчасті, найчастіше дзвінкі звуки перев. при трясінні, тремтінні тощо), ДЕРЧА́ТИ (ДИРЧА́ТИ), ДЕРКОТА́ТИ (ДЕРКОТІ́ТИ) підсил., ДЕРЕНЬКОТА́ТИ (ДЕРЕНЬКОТІ́ТИ) підсил., ДРЕНЧА́ТИ розм., ДЖЕРГОТА́ТИ (ДЖЕРГОТІ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
-
диркати —
ДИРКАТИ, ає, недок., розм. Те саме, що деренчати. По всьому селу по бідняцьких дворах дзвеніли сокири, гупали ломи, диркали пилки (Андрій Головко...
Словник української мови в 11 томах
-
диркати —
Диркати, -каю, -єш гл. = дирчати 2. Деркач диркає, дирчить: дир, дир. Вх. Пч. II. 10.
Словник української мови Грінченка